Habepx
де б не переплЁтались процеси, що начебто
виключали один одного, а вся економЁка почала носити парадоксальний
характер, коли гранЁ мЁж "свЁтлом" Ё "тЁнню" сильно розмивалися. "ТЁньова"
економЁка СРСР на цьому етапЁ мала низку характерних особливостей, що були
притаманнЁ тЁльки ©й. З одного боку, за походженням вона залишалася
наслЁдком адмЁнЁстративно-командно© системи та не сприймала законЁв
цивЁлЁзованого ринку. З Ёншого боку, тЁньовЁ дЁлки вже на той час змушенЁ
були пускати в продуктивний обЁг сво© капЁтали й, тим самим пЁдштовхувати
"маркетизацЁю" господарського життя, прискорювати процеси ринково©
трансформацЁ©.
Це сво рЁдне переплетення протилежних якЁсних проявЁв Ё визначало
характер дЁяльностЁ, структуру та функцЁ© "тЁньово©" економЁки, що дЁяли за
умов розпаду адмЁнЁстративно-централЁзовано© економЁчно© системи СРСР.
ПерЁод "перебудови" засвЁдчив про подальшу неможливЁсть "списувати" все
те, що пов'язане Ёз "тЁньовою" економЁкою, на недолЁки правоохоронно©
дЁяльностЁ. Тому на цьому
' Див.: Олейник П. Зто касается всех // Политическое самообразование.
-1982.-.Nb4.-C.51-58
2 Див.: Шулус А. Теневая зкономика: реализм оценок или предвзятость? //
Зкономические науки. - 1990. - No 5. - С. 108 - 110; Никифоров Л.,
Кузнецо-ва Т., Фельзенбаум В. Теневая зкономика: основьЁ возникновения,
зволюции й ослабленим // ВопросьЁ зкономики. - 1991. - No 1. - С. 100 - 111.
20
етапЁ дослЁдники почали грунтовно вивчати також Ё реальнЁ вади
командно-бюрократичного способу виробництва, що були сутт вими чинниками
посилення процесЁв "тЁнЁзацЁ©" та кримЁналЁзацЁ© економЁки.
У цей перЁод аналЁтики констатували, що адмЁнЁстративно-командна
система ще в перЁод свого зародження диференцЁювала суспЁльство на
"обранцЁв" Ё "масу", розмежовувала його на привЁлейованих суб' ктЁв та Ёнших
громадян. Зазначене створювало сприятливЁ передумови для формування
"тЁньово©" економЁки. нтенсивнЁсть ©© розвитку була прямо пропорцЁйною до
процесЁв зростання номенклатурно© бюрократизацЁ© та руйнування
еквЁвалентностЁ економЁчних вЁдносин у сферЁ виробництва, розподЁлу Ё обЁгу
матерЁальних та фЁнансових ресурсЁв держави.
Серед основних причин розростання "тЁньового" сектора в СРСР радянськЁ
вченЁ видЁляли такЁ: 1) загальне одержавлення власностЁ; 2)
гЁперцентралЁзацЁя народногосподарського комплексу; 3) недосконалЁсть
господарського механЁзму, адмЁнЁстративно-команднЁ форми управлЁння
економЁкою; 4) непаритет-нЁ та неврЁвноваженЁ цЁни; 5) заборони щодо
ЁндивЁдуально© трудово© та комерцЁйно© дЁяльностЁ, що базуються на приватнЁй
власностЁ; 6) довЁльнЁ податки; 7) недолЁки правового регулювання
господарсько© дЁяльностЁ, що залишають значнЁ можливостЁ для злочинних дЁй,
або провокують до них; 8) недостатнЁсть офЁцЁйних стимулЁв Ё мотивЁв до
трудово© дЁяльностЁ громадян та виробничо© дЁяльностЁ пЁдпри мств; 9)
значний товарний дефЁцит, який був наслЁдком зазначених вад Ё викликав на це
вЁдповЁдну реакцЁю "пЁдпри мливих" людей'.
Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок //
Ком-мунист. -1990. - No 1. - С. 67 - 77; Козлов Ю. Теневая зкономика й
преступность // ВопросьЁ зкономики. -1990. - No 3. - С. 120 -127; КрьЁлов А.
"Тени" советской зкономики // Зкономические науки. - 1990, - No 5. - С. 103
- 108; Лазовский В. О сущности, структуро й субьектах "теневой" зкономики.
// Зкономические науки. -1990. - No 8. - С. 62-67; Осипенко О. Зкономическая
криминология: проблеми старта// Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С.
130 - 133; Осипенко О.. Канализу феномена "черного рьЁнка" // Зкономические
науки. - 1990. - No 8. -С. 67 - 77; Осипенко О. Мафия как зкономический
феномен // Зкономические иауки. - 1991. - No 1. - С. 71 - 76; 8. Панкратов
В. Освязи кризисного денежно-финансового положення странь© с
функционированием структури "теневой" зко-
21
До структурних особливостей "тЁньово©"" економЁки СРСР (якЁ мали мЁсце
напередоднЁ проголошення державно© незалежностЁ Укра©ни) науковцЁ вЁдносили
Ёснування двох особливих, притаманних саме ©й структурних елементЁв. Перший
-- неформальна економЁка, що Ёснувала в межах системи централЁзованого
регулювання господарсько© дЁяльностЁ й базувалась на безконтрольному
використаннЁ державного капЁталу, та другий -- фЁктивна економЁка .
МеханЁзм функцЁонування "неформально-бюрократичного" сектора "тЁньово©"
економЁки був побудований на використаннЁ особистих, владних мотивацЁй в
адмЁнЁстративно-командних процедурах, прийняттЁ планових Ё
господарсько-управлЁнських рЁшень. Власне "неформально-бюрократична"
економЁка являла собою ту сферу економЁки, в якЁй офЁцЁйнЁ, зумовленЁ
законодавчим полем економЁчнЁ вЁдносини мЁж контрагентами пЁдмЁнялись
неформальними, здебЁльше просто приятельськими зв'язками. В умовах, як
об' ктивно реально©, так Ё штучно створено© дефЁцитностЁ вЁдношення
протекцЁонЁзму, кумЁвства, "блату", земляцтва, набували надзвичайно©
потужностЁ й величезно© стЁйкостЁ. Саме дефЁцитнЁсть, дЁяльнЁсть
"дефЁцитоносЁя" були економЁчною основою функцЁонування "неформально©"
економЁки.
Головними суб' ктами "неформально© номенклатурно-бюрократично©"
економЁки були адмЁнЁстративно-управлЁнськЁ працЁвники рЁзних ланок Ё рЁвнЁв
керЁвництва народним господарством, що виступали, вЁдповЁдно, у ролЁ
фондорозпорядникЁв Ё фондоспоживачЁв. МЁж цими суб' ктами досягалися
неформальнЁ угоди (якЁ вЁдбувалися на неформальних "ринково-бюрократичних"
торжищах), що стосувалися змЁни плану (корекцЁ©), його ресурсного
забезпечення тощо. Характерна особливЁсть "неформально-бюрократичних "
ринкових вЁдносин полягала у тому, що у цЁй сферЁ "тЁньово©" економЁчно©
дЁяльностЁ обмЁн матерЁальними благами та послугами здЁйснював-
номики // ВопросьЁ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 127 - 129; Шохин А.
"Теневая" зкономика: мифьЁ й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No
33. - С. 9.
' Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок //
Коммунист. - 1990. - No 1. - С. 67 - 77; Шохин А. "Теневая" зкономика: мифьЁ
й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No 33. - С. 9.
22
ся на бартернЁй (тобто безгрошовЁй) основЁ за схемами: товар на товар;
товар на послугу; послуга на послугу.
НеформальнЁ вЁдносини були основною передумовою корупцЁ©, кругово©
поруки, посадових зловживань, безвЁдповЁдальностЁ та безкарностЁ, кастовостЁ
Ё, у кЁнцевому рахунку, -- кадрового переродження номенклатурЁ. До форм
прояву "фЁктивно©"" економЁки за оцЁнками фахЁвцЁв вЁдносилися: "фЁктивна"
вартЁсть, "фЁктивна споживча вартЁсть", "фЁктивна компонента в цЁнЁ
продукцЁ©"".
В умовах планово-директивного регулювання виробництва формування
доходЁв вЁдбувалося легальними каналами, але з використанням нелегальних
методЁв. ФЁктивна вартЁсть, як джерело отримання незаконних доходЁв,
формувалась, пердусЁм, за рахунок приписок Ё рЁзноманЁтних видЁв порушень
планово© та фЁнансово© звЁтностЁ тощо.
ВидЁлилася Ё така форма використання фЁктивно© вартостЁ (що живила
незаконнЁ доходи), як реалЁзацЁя ресурсЁв отриманих внаслЁдок вЁдхилення вЁд
встановлених норм Ё стандартЁв (погЁршення якостЁ, випуск некомплектно© Ё
нестандартно© продукцЁ©, технологЁчнЁ порушення, манЁпулювання, пересортиця
тощо).
НайбЁльш гостро характеризу "тЁньову" економЁку СРСР В. Селезньов,
який вважа , що вона за сутнЁстю незаконною, прихованою (законспЁрованою)
економЁчною дЁяльнЁстю з метою збагачення або отримання незаконних пЁльг
особами, що займаються цЁ ю дЁяльнЁстю. На його думку, термЁн "тЁньова
економЁка" не досить точним, тому у цьому зв'язку краще говорити про
злочинну або паразитичну економЁку"2.
Сфери "тЁньового" ринку Ё "тЁньових" неформальних вЁдносин були тЁсно
переплетенЁ. Як правило, "неформальнЁ" торги розширювали сферу економЁчно©
злочинностЁ, оскЁльки базувалися на незаконному перерозподЁлЁ дефЁцитних
матерЁальних ресурсЁв, бюджетних коштЁв, на створеннЁ бЁльш сприятливих умов
щодо господарсько© дЁяльностЁ одних за рахунок Ёнших, що у кЁнцевому
наслЁдку призводило до посадово© корупцЁ© Ё тотального хабарництва. У
"неформальнЁй" економЁцЁ чесний керЁвник ста махЁнатором, "безсрЁбник" --
хабарником тощо.
Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О. //
Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124.
23
До найбЁльш характерних особливостей "тЁньово© економЁки" СРСР В.
Селезньов вЁдносив такЁ': 1) "тЁньова економЁка" нЁ фактично, нЁ юридичне не
ма власностЁ, що ©© вЁдрЁзня Ё використову у сво©х Ёнтересах ЁснуючЁ
форми останньо©, паразиту на них;
2) "тЁньова економЁка" концентру ться головним чином на посередницьких,
розподЁльчо-обмЁнних функцЁях, оперу монопольне високими цЁнами; 3)
оскЁльки покращення справ в офЁцЁйнЁй, "свЁтлЁй" економЁцЁ б' по
"тЁньовЁй", ©© органЁзатори Ё керЁвники всЁма засобами прагнуть пЁдЁрвати
офЁцЁйну економЁку, використовуючи при цьому будь-якЁ методи, нЁ перед чим
не зупиняючись; 4) Ёснування "тЁньово© економЁки" неможливе без
систематично© пЁдтримки Ё допомоги корумпованих офЁцЁйних осЁб Ёз
партЁйного, державно-господарського, правового апарату, особисто
зацЁкавлених у розкриттЁ злочинного бЁзнесу; 5) "тЁньова економЁка"
об' ктивно створю економЁко-органЁзацЁйнЁ умови для виникнення Ё розвитку
мафЁозних груп, рЁзних за сво©ми масштабами Ё роллю, а сама складним
переплетенням, сплавом рЁзноманЁтних антису-спЁльних вЁдносин; 6) "тЁньова
економЁка" сприя деградацЁ© суспЁльства, поглиблю його соцЁально-майнове
розшарування. "ТЁньова" економЁка може сприйматись як сукупнЁсть пЁдпЁльних
антисоцЁальних корпорацЁй, що ведуть злочинну дЁяльнЁсть.
1.3. ОцЁнка масштабЁв та структури "тЁньово©" економЁки СРСР --
генетично© основи розвитку тЁньових" процесЁв у незалежнЁй Укра©нЁ
АналЁз наукових робЁт кЁнцевого перЁоду "перебудови", у яких
дослЁджувались структурнЁ та якЁснЁ особливостЁ "тЁньово©"" економЁки СРСР,
потребу свого доповнення аналЁтичним спЁвставленням оцЁнки сукупних
масштабЁв та обсягЁв "тЁньових" структурних складових, що наводили офЁцЁйнЁ
ЁнформацЁйнЁ джерела, Ёз тими показниками, що показували в експертних
оцЁнках радянськЁ вченЁ, якЁ аналЁзували зазначену проблему.
Так, Держкомстат СРСР пЁсля уточнення за 1990 рЁк обсягЁв грошових
доходЁв, "тЁньово©"" економЁки (виходячи з цЁн, якЁ
' Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О.
// Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124.
24
склалися на кЁнець року, та експертних оцЁнок, що спиралися на данЁ
масово© статистики, соцЁологЁчнЁ обстеження Ё бюджетну сЁмейну статистику)
наводив такЁ данЁ':
Таблиця 1.
Доходи "тЁньово©" економЁки
Млрд.крб.
%
Перепродаж непродовольчих товарЁв за
спекулятивними цЁнами (будматерЁалЁв,
легкових автомобЁлЁв, запасних частин до
2-5 1
^>-J ^ 1
23 1
-"-',i
них, краденого бензину та Ён.)
НезаконнЁ доходи працЁвникЁв торгЁвлЁ
та сфери послуг (у зв'язку з обдурюванням
24 3 ^--^
24,4
покупцЁв, замовникЁв; хабарЁ, чайовЁ, пЁд
ношення)
Виробництво Ё продаж самогону
35,0
35,1
ПрихованЁ вЁд оподаткування доходи
осЁб, що займаються ЁндивЁдуальною Ё ко
4,2
4,2
оперативною трудовою дЁяльнЁстю
Розкрадання (включаючи дрЁбнЁ) держа
5,4
5,4
вного Ё суспЁльного майна
ХабарЁ посадових осЁб, отриманЁ вЁд ко
3,0
3,0
оперативЁв
НаркобЁзнес, проституцЁя, контрабанда
4,8
4,8
та Ён.
Всього
99,8
100,0
У цЁй таблицЁ впада в око вЁдчутна неспЁвставнЁсть обсягЁв "тЁньових"
доходЁв, що були отриманЁ населенням СРСР з рЁзних латентних (прихованих)
джерел надходжень. Так, доходи вЁд перших трьох позицЁй, репрезентативно
визначенЁ офЁцЁйною статистикою, становлять 82,6 % вЁдносно всЁх оцЁнених
обсягЁв сукупних "тЁньових" надходжень. У той же час сумарнЁ "тЁньовЁ"
' У цЁлому за даними офЁцЁйно© статистики тЁльки у 1990 роцЁ обсяг
"тЁньово©" економЁки зрЁс бЁльше нЁж у два рази. Проте офЁцЁйна оцЁнка була
у 1,5 - 2,0 раза нижчою, нЁж ©© давали експерти. (Див.: Зкономика й жизнь.
-1991 г.-No 38.-С. 6.)
25
доходи вЁд останнЁх чотирьох "тЁньових" джерел були майже на порядок
заниженЁ. На час визначення цЁ надходження за ©х сумою фактично були
еквЁвалентнЁ першЁй групЁ доходЁв, що засвЁдчу подальший аналЁз експертних
оцЁнок незалежних дослЁдникЁв щодо сукупно© величини вартостЁ обсягЁв
"тЁньово©" економЁки.
НеобхЁдно зазначити, що за розрахунками радянських економЁстЁв на
початок 1990 року в держсекторЁ економЁки СРСР знаходилося бЁля 470 млрд.
крб. (в УРСР близько 100 млрд. крб.) наднормативних запасЁв ресурсЁв
виробництва. Тобто мЁж пЁдпри мствами державного сектора економЁки було
розподЁлено значно бЁльшу кЁлькЁсть матерЁальних ресурсЁв, нЁж це було
необхЁдно для планового забезпечення функцЁонування виробництва. За сво ю
вартЁсною оцЁнкою нормативнЁ запаси були спЁвставнЁ Ёз вартЁстю виробленого
рЁчного нацЁонального доходу держави. Саме цЁ матерЁальнЁ цЁнностЁ та кошти
у першу чергу Ё були одним Ёз головних Ё найбЁльш реальних джерел
кримЁнальних операцЁй "тЁньовикЁв".
ншим джерелом, що живило "тЁньову" економЁку СРСР, були неврахованЁ
матерЁальнЁ та фЁнансовЁ ресурси. КримЁнальна практика минулого засвЁдчу ,
що хабарЁ посадовим особам давались за передчасне вибуття фондЁв, за
поставку непотрЁбно© продукцЁ©, за вигЁдну корекцЁю плану тощо.
ОфЁцЁйна статистика також нерепрезентативно визначала й реальнЁ обсяги
"тЁньових" доходЁв, що приховувались вЁд оподаткування.
Так, Альберт ПЁн ще у 1985 роцЁ оцЁнював доходи сектора "тЁньово©"
приватно© трудово© дЁяльностЁ (тобто дЁяльностЁ, з доходЁв вЁд яко© не
сплачувались податки) у 5 - 6 млрд. крб. За його оцЁнками лише в
неофЁцЁйному сервЁсЁ на той час працювало 17-20 млн. осЁб (з рЁзним рЁвнем
трудово© участЁ, оскЁльки, як правило, вони були зайнятЁ за основним мЁсцем
сво © роботи).'
Ще напередоднЁ перЁоду "перебудови" у загальному обсязЁ побутових
послуг, якими користувалося мЁське населення на приватно-тЁньовий сектор
припадало: 45 % -- ремонту квартир;
40 % -- ремонту автомобЁлЁв; ЗО % -- ремонту складно© побуто-
' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31. 26
во© технЁки. У сЁльськЁй мЁсцевостЁ питома вага "тЁньових" побутових
послуг досягала 80 %. , навЁть, як вЁдзначалося, за цих обсягЁв
"нерегламентовано©" дЁяльностЁ незадоволений попит на побутовЁ послуги
оцЁнювався у 5,5 млрд. крб.
Доходи вЁд "тЁньово©" дЁяльностЁ, що отримувало населення СРСР у 1990
роцЁ, оцЁнювалися фахЁвцями вже у розмЁрЁ 25 -45 млрд. карбованцЁв.
Враховуючи сказане, вартЁснЁ обсяги "тЁньово©" економЁки СРСР (тобто
експертно© оцЁнки ©© щорЁчного валового доходу) в кЁнцЁ 80-х на початку 90-х
рокЁв оцЁнювались фахЁвцями приблизно у 130...200 млрд. крб." тобто близько
10...20 вЁдсоткЁв ВНП.
Як же визначалася ця цифра? ЯкЁ пЁдходи Ё методи для цього
використовувалися аналЁтиками?
ЧастЁше у сво©х дослЁдженнях радянськими науковцями використовувалися
такЁ методи оцЁнки обсягЁв "тЁньово©" економЁки.
/. Метод мЁждержавних спЁвставлень
Метод було побудовано на базЁ спЁвставних мЁжнародних оцЁнок. ОскЁльки
статистичнЁ данЁ свЁдчили про те, що протягом останнього сторЁччя питома
вага кЁнцевого особистого споживання у валовому нацЁональному продуктЁ для
всЁх кра©н свЁту практично коливалась на рЁвнЁ 60 - 70 вЁдсоткЁв, у той час
як в СРСР ©© величина була близько 45 вЁдсоткЁв, то аналЁтики припускали, що
рЁзницю мЁж середньосвЁтовими стандартами Ё фактичним споживанням населення
СРСР "добирало" самостЁйно, шляхом як натурального самозабезпечення себе
житт вими благами та послугами, так Ё за рахунок використання каналЁв
"тЁньово©" економЁки. Тому, маючи ВНП, що перевищував
' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31.
2 Див. Осипенко О. К анализу феномена "черного рьЁнка// Зкономичес-кие
науки. - 1990. - No 8. - С. 67; Корягина Т. Теневая зкономика в СССР
(анализ, оценки, прогнозьЁ) // Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С.
120;
Шохин А. Теневая зкономика, мифьЁ й реальность // Зкономика й жизнь.
-1990.- No33.-С.8.
27
900 млдр. крб., обсяг "тЁньових" доходЁв мав би за цим пЁдходом
скласти приблизно 180 - 200 млрд. карбованцЁв.
2. КримЁнологЁчно-латентний метод
За цим методом аналЁтиками пЁдсумовувались всЁ види розкрадань, що
фЁксувалися правоохоронними органами за рЁк (у кЁнцЁ 80-х рокЁв ©х
фЁксувалося на суму бЁля 18 млрд. крб. щорЁчно). Беручи до уваги високий
рЁвень латентностЁ (прихова-ностЁ) злочинЁв, пов'язаних Ёз "тЁньовою"
економЁкою (за рЁзними оцЁнками ©х розкриття за свЁтовими стандартами не
перевищу 10-15 вЁдсоткЁв), обсяги "тЁньово©" економЁки за оцЁнками могли б
становити бЁля 120 - 180 млрд. карбованцЁв.
3. Метод, заснований на ототожненнЁ так званих "гарячих" грошей Ё
надлишкових збережень з доходами "тЁньовикЁв"
Цей метод був побудований на припущеннЁ, що власники трудових "гарячих"
грошей за умов дефЁцитно© економЁки митт во поспЁшають ©х отоварити, а
оскЁльки диною можливЁстю для них був "чорний" ринок -- вся сума
надлишкових збережень, тобто незадоволеного попиту (а це оцЁнювалося вЁд 165
до 200 млрд. крб.) могла бути доходами дЁлкЁв "тЁньово©" економЁки.
4. Метод Ёнтегрального узагальнення окремих складових елементЁв доходЁв
суб' ктЁв "тЁньово©" економЁки за сферами дЁяльностЁ, де вони отриманЁ
За оцЁнками фахЁвцЁв у кЁнцЁ 80-х рокЁв у народному господарствЁ
абсолютний рЁвень привласнених "тЁньових" доходЁв у сЁльському господарствЁ
становив близько 23 млрд. крб., далЁ йшли: ринок "тЁньових" послуг (20 - 22
млрд. крб.); торгЁвля Ё суспЁльне харчування (бЁля 17 млрд. крб.);
будЁвництво (бЁля 12 млрд. крб.); промисловЁсть (10 млрд. крб.); ЁншЁ сфери
матерЁального Ё нематерЁального виробництва ще близько 25 млрд. крб. До
цього додавалися доходи вЁд кримЁнально© дЁяльностЁ "чорно©"
28
економЁки (оскЁльки, наприклад, лише обороти наркобЁзнесу оцЁнювалися у
15 млрд. крб.)1.
В економЁчнЁй системЁ СРСР, де домЁнували номенклатурно-бюрократичнЁ
вЁдносини, рЁзноманЁтнЁ приписки Ё списання були не чим Ёншим, як
вЁдповЁдним способом конспЁрацЁ© "тЁньовикЁв". Так, обсяги приписок
вимЁрювалися в 1 - 3 вЁдсотка вЁд обсягу виконаних робЁт Ё оцЁнювалися
аналЁтиками в 15 -40 млрд. карбованцЁв.2
СлЁд також констатувати, що навЁть найвищЁ оцЁнки обсягЁв "чорних"
складових "тЁньово©" економЁки не можна визнати повнЁстю об' ктивними,
оскЁльки в них на той час не були фактично врахованЁ данЁ щодо обсягЁв
розкрадання бюджетних дотацЁй, якЁ спрямовувалися на закупЁвлю
сЁльгосппродуктЁв (на це в кЁнцЁ 80-х рокЁв витрачалося бЁля 50 - 60 млрд.
крб. Ё тЁльки по м'ясу -- бЁля 20 млрд. крб.). Як засвЁдчувала практика,
основна частка цих коштЁв розкрадалася за рахунок рЁзницЁ "полюсних
потенцЁалЁв", що робило можливим Ёснування високих закупЁвельних Ё низьких
роздрЁбних цЁн. БЁльше того, вагома частка зафЁксовано© статистикою
сЁльгосппродукцЁ© заготовлялася Ё передавалася споживачам лише на паперЁ, що
частково поясню на той час Ёснування певних дефЁцитЁв.
ПЁдсумовуючи викладене, можна вЁдзначити, що аналЁз структури та
якЁсних особливостей формування внутрЁшнЁх секторЁв, а також оцЁнка
загальних масштабЁв "тЁньово©" економЁки СРСР, яка була вихЁдною базою
стартового розвитку "тЁньово©" економЁки незалежно© Укра©ни, нада у
подальшому можливостЁ на основЁ генетично© економЁчно© спадковостЁ провести
бЁльш грунтов-
' Див.: Теневая зкономика// А. П. Бунич, А. Й. Гуров, Т. Й. Корягина,
А. А. КрьЁлов, О. В. Осипенко, К. А. Уль©бин: Сост. Б. А. Дружинина. - М.:
Зкономика, 1990. - С. 40 - 41; Шулус А. "Теневая зкономика": реализм
оценок или предвзятости? // Зкономические науки. -1990. - No 5. - С. 112
-113.
2 За твердженнями окремих фахЁвцЁв питома вага приписок у промисловостЁ
СРСР становила вЁд 10 до 15 вЁдсоткЁв (див.: Социалистический труд. -1987. -
No 8. - С. 102 - 103). Ще бЁльшЁ обсяги приписок Ёснували на транспортЁ Ё в
будЁвництвЁ. За експертними оцЁнками обсяги приписок у цих галузях складалаи
15 - 20 вЁдсоткЁв. Стосовно фондЁв заробЁтно© плати працЁвникЁв цих галузей
це означало, що як мЁнЁмум 3-4 млрд. крб. виплачувалося за невиконану роботу
в промисловостЁ Ё 2 - 3 млрд. крб. на транспортЁ. (Див.: Актуаль-ньЁе
вопросьЁ распределительной политики. - М.: НИИЗИ, 1987. - С. 26).
29
не дослЁдження цього явища, що не тЁльки продовжу функцЁонувати, але
й перманентне трансформу ться в умовах сучасно© соцЁально-економЁчно©
системи незалежно© укра©нсько© держави.
2. СПЕЦИФ КА УМОВ ФУНКЦ ОНУВАННЯ
ТА ОСНОВН ТЕНДЕНЦ РОЗВИТКУ "Т НЬОВО " ЕКОНОМ КИ УКРА НИ
2.1. Чинники, якЁснЁ особливостЁ розвитку
та основнЁ джерела живлення вЁтчизняно© "тЁньово©" економЁки
На перший погляд може скластися враження, що радикальнЁ економЁчнЁ та
соцЁально-полЁтичнЁ реформи, основною метою яких перехЁд до соцЁальне
орЁ нтовано© ринково© економЁки та побудова правово© держави, повиннЁ були
зруйнувати, як саму адмЁнЁстративну систему господарювання, так Ё ©©
задзеркалля -- "тЁньову" економЁку бюрократичного типу. Проте, практика
засвЁдчу , що в реальному життЁ цього не сталося.
ЯкЁ ж основнЁ об' ктивнЁ та суб' ктивнЁ причини сприяли масштабному
зростанню вЁтчизняно© "тЁньово©" економЁки, що до того ж набува якЁсно
нових рис та ознак?
Серед низки причин генерування останнього можна впевнено назвати двЁ
основнЁ.
По-перше, об' ктивно, згЁдно з теорЁ ю трансформацЁй, розпад будь-яко©
системи (тим бЁльше тако© складно©, як соцЁально-економЁчна) на перших
етапах закономЁрно може сприяти сутт вому примноженню тих основних недолЁкЁв
Ё вад, якЁ Ёма-нентно були властивЁ системЁ, що розпалась.
Саме тому фактичне збереження в Укра©нЁ найбЁльш характерних параметрЁв
господарського механЁзму, заснованого на безконтрольнЁй державнЁй власностЁ
та державнЁй монополЁ©, що вЁдбувалося на тлЁ рЁзкого послаблення, а у
подальшому Ё повно© лЁквЁдацЁ© директивного принципу планування Ё розподЁлу
матерЁальних, фЁнансових та трудових ресурсЁв, сутт во загострило недолЁки
старо© системи господарювання, оскЁльки вимагало не-
30
змЁрного зростання масштабЁв "тЁньово© пЁдмазки" старих
гЁпер-трофованих механЁзмЁв прийняття рЁшень, що почали дЁяти на "новЁй",
так би мовити "ринковЁй" основЁ.
По-друге, суб' ктивно, хоча старЁ владнЁ структури колишньо© держави Ё
розпалися, проте не розпалися тЁ соцЁальне стру-ктурованЁ у минулому
спЁльноти, що ©х персонЁфЁкували. Тобто залишилися люди, якЁ входили до цих
структур Ё якЁ не тЁльки не втратили мЁж собою набутих тЁсних зв'язкЁв, але
й до цього часу продовжують зберЁгати у недоторканостЁ саме тЁ специфЁчнЁ
стосунки, що залишаються побудованими на принципах Ё вЁдносинах кругово©
корпоративно© поруки, земляцтва, протекцЁонЁзму, кумЁвства Ё "блату".
Як стара, так Ё генетичне нею породжена нова бюрократЁя в
трансформацЁйний перЁод опинилися у епЁцентрЁ ринкових перетворень. БЁльше
того, ця унЁкальна "родинна" спЁльнота стала провЁдним суб' ктом реалЁзацЁ©
"планЁв" трансформацЁ© соцЁально© та державно© полЁтики ринкового
реформування.
ОскЁльки бюрократЁя була Ё постЁйно залиша ться зацЁкавленою у
встановленнЁ тако© системи "ринкових" вЁдносин, за якою, хоч навЁть Ё у
закамуфльованому виглядЁ, ма зберЁгатися апаратна монополЁя на
розпорядження (тобто на встановлення бажаного для бюрократЁ© режиму
регулювання чи манЁпулювання) матерЁальними, фЁнансово-кредитними або
трудовими ресурсами держави, то вона, як Ё за часЁв директивно-командно©
економЁки, продовжу залишатися вирЁшальним ланцюгом, що зв'язу ресурси Ё
суб' ктЁв пЁдпри мницько© дЁяльностЁ.
Нема необхЁдностЁ доводити тезу, що влада не тЁльки полЁтичний, й,
передусЁм, економЁчний феномен.
Як засвЁдчу попереднЁй аналЁз, за часЁв старо© системи бюрократична
влада, за висловом класика марксизму, фактично мала у сво©й власностЁ саму
державу (тобто у ©© практично безконтрольному розпорядженнЁ знаходились
державне майно, фЁнансовЁ та нацЁональнЁ природнЁ багатства). МеханЁзми
реалЁзацЁ© цЁ © влади, перусЁм, базувалися на експлуатацЁ© чиновниками
статусу свого Ё рархЁчного становища у владнЁй пЁрамЁдЁ.
31
За нових умов можливостЁ "спокушувати" чиновникЁв "нЁчийною" власнЁстю
або "тЁньовими" надвисокими доходами розширилися практично до майже
нелЁмЁтованих меж. ОднЁ ю з головних пЁльг, що отримала необюрократЁя в
трансформацЁйний перЁод, стала цЁлком легальна можливЁсть експлуатацЁ©
загальнонацЁонально© власностЁ спЁльно з корпорацЁйними спЁльнотами
"тЁньовикЁв", що здЁйснювалась Ё продовжу здЁйснюватися пЁд гаслом
економЁчних реформ. Вигода у цьому разЁ для зазначеного сво рЁдного
"тандема" обопЁльною.
Проте, Ё загроза для розвитку суспЁльства створю ться надзвичайно
величезна.
Апаратники, привласнюючи в цих умовах надвисокЁ "тЁньовЁ" доходи,
отримують реальний доступ до полЁтично© влади. У результатЁ переорЁ нтацЁ©
ЁнтересЁв високого чиновництва величезнЁ ресурси держави починають
спрямовуватися переважно на цЁлЁ, що не мають жодного вЁдношення нЁ до
процесЁв ринково© трансформацЁ©, нЁ до розвитку кра©ни в цЁлому.
Як засвЁдчу практика, трансформацЁйна лЁбералЁзацЁя не тЁльки сприя
необхЁдному розкрЁпаченню економЁчного життя, але й сутт во посилю рЁвень
безконтрольностЁ Ё безкарностЁ влади необюрократЁ©. Ця влада, в першу чергу
на свою користь, почина максимально використовувати як процеси змЁни форм
власностЁ (зокрема, приватизацЁю державного майна Ё державних фЁнансЁв), так
Ё лЁбералЁзацЁю цЁноутворення, заробЁтно© плати, послаблення контролю над
експортно-Ёмпортними операцЁями, кредитно-фЁнансовими та валютно-грошовими
вЁдносинами, лЁквЁдацЁю державно© монополЁ© на виробництво та реалЁзацЁю
спиртних напо©в, тютюнових виробЁв, операцЁ© з дорогоцЁнними Ё стратегЁчними
металами тощо.
ЗазначенЁ об' ктивнЁ Ё суб' ктивнЁ чинники на цей час призвели до
аномального зрощування всЁх найгЁрших властивостей "тЁньово©" економЁки
старого, так званого "номенклатурно-бюрократичного", Ё нового, "традицЁйно
ринкового" типу.
Можна впевнено стверджувати, що в Укра©нЁ вже практично завершився
процес формування унЁкального "тЁньового" гЁбриду, що ма надпотужне
"кримЁнально-чорне" ядро. ЯкЁсною особливЁстю цього системного "тЁньового"
конгломерату ще
32
невЁдома до цього часу у свЁтовЁй практицЁ неймовЁрна витривалЁсть
цього феномена до будь-яких проявЁв впливу зовнЁшнього середовища, тобто
надзвичайна його спроможнЁсть до гнучко© Ё практично митт во© адаптацЁ©
вЁдносно будь-яких рЁзких змЁн, економЁчних та полЁтичних умов Ёснування.
НеобхЁдно звернути увагу на те, як легко Ё досить природно вЁдбувся
процес тЁсного зрощування апаратно© Ё тЁньово© приватизацЁ©. На
трансформацЁйнЁ змЁни форм власностЁ, як Ё ранЁше, вирЁшальний вплив
справляла Ё справля позицЁя конкретних посадових осЁб та ©х особистЁ
неформальнЁ зв'язки, а не ринковЁ закони та вЁдповЁдна ©м досконала правова
Ёнфраструктура, що чЁтко регламенту економЁчнЁ вЁдносини. Саме це ста
основною перешкодою на шляху створення справжнього ринкового конкурентного
середовища в Укра©нЁ.
Склада ться унЁкальна структура економЁки, яка живиться ЁнфляцЁ ю,
нееквЁвалентним обмЁном результатЁв працЁ мЁж суб' ктами ринкових вЁдносин,
перерозподЁлом Ё захопленням чужо© власностЁ, постЁйним зубожЁнням
переважно© частини населення. Ця структура перетворю корупцЁю та "тЁньовЁ"
принципи пЁдпри мництва на реальнЁ чинники економЁчного розвитку. По сутЁ,
на наших очах майже митт во сформувався найгЁрший рЁзновид "ринкового"
пЁдпри мництва, що Ёсну лише за умов розквЁту корупцЁ©, вЁдверто©
кримЁналЁзацЁ© господарсько-комерцЁйних стосункЁв мЁж суб' ктами ринкових
вЁдносин Ё домЁнуваннЁ абсолютно© та вЁдверто© неповаги до закону.
У зв'язку з цим цЁкавою думка, що була висловлена авторами проекту
"ПриватизацЁя" Центрального вропейського унЁверситету (Р. ФрЁдманом, К.
МеррЁ та А. Рапачинським), якЁ системно займалися дослЁджуванням еволюцЁ©
номенклатурно© бюрократЁ© у постсоцЁалЁстичних державах. Так, вони вважають,
що номенклатурний капЁталЁзм, який форму ться у деяких Ёз цих кра©н,
неприйнятним нЁ з морально©, нЁ з економЁчно© точок зору' . "З морально©--
тому, що номенклатура сво©м перетворенням на клептократЁю, по сутЁ, втЁлила
в життя вЁдомий вислЁв соцЁалЁста П' ра Прудона: "Приватна власнЁсть -- це
крадЁжка". З еконо-
' Див.: Огородник В. ТЁньова економЁка як кримЁнально-економЁчний
феномен. // ПолЁтична думка. - 1996. - No> 3 - 4. - С. 91.
2 " 2 33
г
мЁчно© -- тому, що "приватизацЁя, як стрижень економЁчних реформ,
перетворю ться на машину полЁтичного торгу Ё жорсткого протекцЁонЁзму Ё тим
самим може стати просто брязкальцем на кораблЁ номенклатурного режиму,
оскЁльки приватизацЁя явно просува ться не тим курсом, на який сподЁвалася
бЁльшЁсть реформаторЁв. Номенклатура, особливо в кра©нах СНД, як Ё ранЁше,
залиша ться могутнЁм гравцем на полЁ бЁзнесу, Ё ©© подальша присутнЁсть тут
матиме як найсерйознЁшЁ наслЁдки".
Саме цим Ё можна пояснити те, що економЁка Укра©ни за часЁв радикально©
трансформацЁ© стала ще менш контрольованою Ё набула ще бЁльш фЁктивного
характеру. Про це незаперечне свЁдчать Ё показники масштабного падЁння
обсягЁв матерЁального виробництва, Ё гЁпертрофована змЁна його структури, Ё
економЁчно неможливе за нормальних ринкових умов збЁльшення рЁвня питомо©
ваги готЁвково© маси в структурЁ грошового обороту, Ё зростання фЁктивно©
складово© суспЁльного капЁталу за умов стагнацЁ© ©© виробничо© складово©, Ё
перетворення функцЁонального капЁталу в особисте майно (нерухомЁсть, валюту,
предмети розкошЁ, антикварЁат, коштовностЁ тощо). Про наведене також
свЁдчить масова втеча "гарячих" грошей за кордон (не треба плутати це явище
з об' ктивно нормальним процесом експорту капЁталу).
Тому успЁхи приватизацЁ©, якЁ в офЁцЁйних звЁтах фЁгурують переважно у
показниках швидкого зростання нових органЁзацЁйних форм господарювання,
збЁльшення питомо© ваги приватного сектора економЁки майже нЁякою мЁрою не
впливають на створення тих умов, що необхЁднЁ для звуження масштабЁв
"тЁньово©" економЁки. БЁльше того, можна стверджувати, що масштаби
економЁчно© "тЁнЁзацЁ©" швидко збЁльшуються внаслЁдок вже названих Ё
наступних чинникЁв:
1) включення в процес розподЁлу власностЁ нових об' ктЁв, що ранЁше
були виключенЁ з нього (земля, стратегЁчнЁ засоби виробництва,
ЁнфраструктурнЁ галузЁ, природнЁ родовища, воднЁ ресурси тощо);
' Див.: Огородник В. ТЁньова економЁка як кримЁнально-економЁчний
феномен. // ПолЁтична думка. - 1996. - No 3 - 4. - С. 91 - 92.
34
2) поглиблення розриву традицЁйних господарських зв'язкЁв та
товарно-грошових вЁдносин пЁдпри мств Ё цЁлих територЁй мЁж собою, а також
масштабування непомЁрно© бартеризацЁ© економЁчних вЁдносин;
3) недостатнього та недосконалого нормативного забезпечення економЁчно©
реформи, слабко© Ё неефективно© системи державного облЁку Ё контролю, що
тЁльки форму ться пЁсля "революцЁйного" зламу аналогЁчно© системи, що хоч Ё
досить недосконало, проте функцЁонувала у державЁ, яка розпалась;
4) швидко© та недостатньо ефективно© реорганЁзацЁ© структури виконавчо©
влади, що призводить до бюрократичного (як органЁзацЁйного, так Ё
структурного), збоченого розбухання державного апарату за принципом "де
густо, а де пусто", що у свою чергу сприя "тЁнЁзацЁ©'"
управлЁнсько-господарських вЁдносин.
5) наявностЁ потужного фЁскально-податкового пресу, що
антагонЁстичним до ЁнтересЁв Ё можливостей переважно© бЁльшостЁ фЁзичних та
юридичних осЁб, якЁ функцЁонують у межах Ёснуючого законодавчого поля
Укра©ни; вЁдсутностЁ привабливо© ЁнвестицЁйно© альтернативи щодо залучення
"тЁньових" некри-мЁнальних капЁталЁв у легальну вЁтчизняну економЁку;
6) високо© динамЁки зростання кЁлькостЁ кримЁнальних структур Ё ©х
вЁдносно безкарно© дЁяльностЁ, ЁнтеграцЁ© органЁзовано© злочинностЁ Ёз
суб' ктами легЁтимно© економЁчно© дЁяльностЁ, недостатнЁх зусиль держави
щодо обмеження процесу легалЁзацЁ© кримЁнальних авторитетЁв (Ё в тому числЁ
-- в суспЁльно-полЁтичному життЁ);
7) слабкостЁ механЁзмЁв суспЁльно-правового захисту громадян Ё
пЁдпри мств вЁд економЁчних зазЁхань та силового тиску з боку злочинних
угруповань, а також досить неефективно© дЁ© системи попередження,
недопущення або сутт вого обмеження можливостей встановлення контролю за
дЁяльнЁстю легального бЁзнесу та масштабних проявЁв здирництва з боку
мафЁозно-кримЁнальних структур;
8) майже повно© правово© незахищеностЁ суб' ктЁв економЁчно© дЁяльностЁ
вЁд зловживань, утискЁв, протидЁ© та дискримЁнацЁйних вимагань з боку
непрофесЁйних, несумлЁнних та
35
нечесних чиновникЁв державного апарату на всЁх його функцЁональних
рЁвнях;
9) вЁдсутностЁ досконалого, стабЁльного Ё збалансованого законодавства,
яке б максимально чЁтко регламентувало та процедурне забезпечувало потреби
та узгодження ЁнтересЁв суб' ктЁв економЁчно© дЁяльностЁ; поширення
правового нЁгЁлЁзму представникЁв владних структур, а також бЁльшостЁ
населення кра©ни, що активно (а подекуди Ё агресивно) бореться за виживання
в несприятливих соцЁально-економЁчних умовах;
10) посилення мЁждержавно© ЁнтеграцЁ© "кримЁнально-тЁньових" секторЁв
економЁки Ё суб' ктЁв (©х спЁльнот), що займаються "чорною" економЁчною
дЁяльнЁстю; подальша ЁнтернацЁоналЁзацЁя "кримЁнально-тЁньових" вЁдносин;
11) поширення келЁйностЁ у органЁзацЁ©, а також наявностЁ чисельних
процедурних вад, що мають мЁсце у проведеннЁ приватизацЁ© економЁчно
перспективних об' ктЁв, переважно практичного Ёгнорування принципЁв
конкурентностЁ Ё доступностЁ для легальних капЁталЁв (в тому числЁ Ё
закордонних) об' ктЁв приватизацЁ©, що вЁдбува ться за умови штучного
заниження величини ©х справжньо© ринково© вартостЁ у спЁвставленнЁ Ёз
свЁтовими цЁнами на аналогЁчнЁ об' кти;
12) швидко© втрати Ёсторичних, глибоко притаманних укра©нському народу
моральних традицЁй, етичних норм поведЁнки, що лежать в основЁ соцЁально©
престижностЁ чесно©, квалЁфЁковано© працЁ, поваги до приватно© Ё спЁльно©
власностЁ, а також становлять вихЁдну базу щодо дотримання кодексЁв
пЁдпри мницько© та робЁтничо© честЁ тощо.
Головною закономЁрнЁстю "тЁньового" господарства, Ё особливо його
"чорно©" складово© (а це легко визнача ться навЁть емпЁрично), те, що вона
не тЁльки паразиту на Ёснуючих недолЁках офЁцЁйно© економЁки, але також Ё
значно ©х посилю та поширю .
Як результат, кримЁнальна складова процесЁв "тЁнЁзацЁ©" базу ться на
джерелах про©дання Ё привласнення накопичених у минулому суспЁльних
багатств. Ми свЁдками того, як митт во "розтанули" величезнЁ наднормативнЁ
запаси, що були накопиченЁ на державних пЁдпри мствах (особливо у
машинобудЁв-
36
ному комплексЁ Укра©ни). Хто на цей час може вимЁряти рЁвень втрат
централЁзованих Ё децентралЁзованих (на пЁдпри мствах) оборонних запасЁв, що
Ёснували на момент проголошення державно© незалежностЁ? Хто визначить
справжнЁ обсяги про©дання суспЁльного виробничого капЁталу за умов, коли
внаслЁдок ЁнфляцЁ© амортизацЁйнЁ вЁдрахування впали настЁльки, що вже
неспроможнЁ вЁдтворити Ё десято© частки функцЁональних потреб економЁки (до
того ж Ё тЁ вартЁснЁ крихи амортизацЁйних залишкЁв здебЁльшого мали
нецЁльове функцЁональне використання)? До цього слЁд добавити Ё
лавиноподЁбне зростання зовнЁшньо© заборгованостЁ (з нульово© позначки до
межЁ, що перевищила десять мЁльярдЁв доларЁв), що стало потужним живлячим
джерелом "тЁньовикЁв", а також тЁ доходи, що були отриманЁ на посередницьких
"кидках", якЁ базувались на використаннЁ протягом чотирьох рокЁв так званого
ефекту "дворЁвнево©" економЁки.
На цей час неможливо вже заплющувати очЁ на ЁснуючЁ чинники розширення
Ё поглиблення явищ, що по справжньому деструктивними Ё антисуспЁльними, Ё
якЁ пЁдривають не тЁльки соцЁально-економЁчнЁ, а Ё полЁтичнЁ пЁдвалини
укра©нсько© державностЁ. До найбЁльш небезпечних з них, передусЁм, належить
корупцЁя.
Саме провЁдна роль бюрократЁ©, яку вона вЁдЁгра в процесЁ
приватизацЁ©, сутт во вплива на посилення корупцЁ©, розширення ©© поля за
рахунок залучення все нових Ё нових джерел живлення. На цей час серед таких
одночасно простих за технологЁ ю використання та надзвичайно потужних, а
тому Ё найбЁльш поширених джерел живлення корупцЁ© можна назвати наступнЁ:
1) систему прямого пЁдкупу посадових осЁб, суспЁльних Ё полЁтичних дЁячЁв,
якЁ мають можливЁсть сприяти успЁхам комерцЁйних структур шляхом створення
для них тих чи Ёнших переваг, привЁле©в та економЁко-правових пЁльг; 2)
систему, що органЁзацЁйно буду ться на створеннЁ акцЁонерних компанЁй Ё
товариств Ёз включенням до них як державних, так Ё приватних пЁдпри мств
(першЁ включаються у якостЁ "дЁйних корЁв", якЁ вносять державне майно Ё
грошовЁ внески, що Ёз часом перерозподЁляються за принципом: "з'©мо сало
тво , а потЁм кожен сво ", на користь приватних структур); 3) систему, за
якою державнЁ кошти вно-
37
сяться у приватнЁ структури, а у подальшому процедурне вЁдбува ться
процес списання цих боргЁв державою, виходячи з умов "крайньо©"'
необхЁдностЁ (скажЁмо, пЁд гаслами допомоги малому й середньому бЁзнесу,
пЁдтримки вЁтчизняного товаровиробника тощо); 4) механЁзм, що базу ться на
наданнЁ державних економЁчних та правових гарантЁй пЁд кредити, якЁ
отримують суб' кти пЁдпри мницько© дЁяльностЁ недержавно© форми власностЁ,
що дозволя у разЁ ©х природного або штучного банкрутства повнЁстю
перекласти тягар виконання боргових зобов'язань на казну держави (тобто на
масового платника податкЁв).
Одним Ёз надпотужних (хоча на цей час вже Ё "мЁлЁючих") джерел живлення
"тЁньовикЁв" був вивЁз за кордон матерЁалЁв (насамперед, металЁв), сировини
та енергетичних ресурсЁв. МожливостЁ масштабЁв останнього явища, як
вЁдзначалось, пояснюються наявнЁстю величезних, так званих запасЁв
"наднор-мативЁв" та "нелЁквЁдЁв" (сировини, матерЁалЁв, устаткування,
обладнання), а також значних стратегЁчних запасЁв, що залишились у спадщину
вЁд адмЁнЁстративно-планово© системи розподЁлу ресурсЁв. ЦЁ запаси
товарно-матерЁальних цЁнностей, за рЁзними оцЁнками фахЁвцЁв, становили вЁд
третини до рЁчного суспЁльного продукту. ТоргЁвля цими ресурсами, за
залишковою вартЁстю, в тому числЁ Ё вивЁз ©© за кордон, здЁйснювалася у
великих обсягах (досить нагадати "золотий" для вЁтчизняних
товарно-сировинних бЁрж перЁод) Ё приносила "тЁньовикам" величезнЁ особистЁ
доходи, що осЁдали у сейфах банкЁвсько©
Home | Contact | Directory | Register Your Domain | Become Domain and Hosting Reseller
Copyleft 2008 ruslib.com